Не дивиться Господь на чин і на положення,
Він дивиться лише на наше серце.
Він бачить в ньому все, все без обмеження,
Все, що лежить аж на самому денці:
Утрати, біль, всі радості, печалі,
І заздрості полинну гіркоту;
Він бачить те, що від людей ховаєм,
Всю злобу, ненависть, і відчай, прямоту.
Не заховається від Господа цинічність,
Брехня , зажерливість, духовна глухота.
Для того, щоб прийти до Бога в вічність,
Потрібна нам сердечна чистота.
Нас не спасуть ні чин, а ні положення,
Ні вклади у Швейцарському банкУ.
Тут, на землі, прийнять потрібно рішення -
Дорогу в вічність виберем яку.
А їх всього лиш дві є, а не більше -
Дорога з Богом, що веде у рай,
Й з дияволом,яка веде на вічні
Нестерпні муки в ад. Тож вибирай,
Поки ще є можливість і ще Євангелію
По всьому світі проповідують святу.
Час благодатний. Це цінить умійте,
Бо благодать вже може відійти.
Тож поспішіть відкрить Христу ви серце,
Віддать у Його руки все життя.
Нехай любов Христова й ці слова - усе це
Пробудить в вашім серці каяття.
Вже скоро рік новий. Старий закінчує,
Вже завершає свій нелегкий шлях.
Нехай Господь в ваших серцях засвічує
Божу любов і радість у очах.
Бажаю всім і кожному окремо
У серці мир і спокій вічний мать.
Й поки ще широко відкриті двері,
Спасіння, в серце Господа прийнять!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3418 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты - женщина - ИННА РАДУЖНАЯ Моё стихотворение "Ты – женщина" по Интернету "гуляет" иногда без подписи, иногда и под чужим именем. За редким случаем считают, что стихотворение написал мужчина. Понимаю, что и лень, и нет возможности зайти в Интернет и найти имя автора… Всё может быть.
Я писала то, что чувствую – я частичка всего того, что создал Господь. Я хотела, чтоб и другая женщина почувствовала это. Я могла бы написать ещё и ещё… А сейчас, чтоб не утомлять читателя, я не поместила несколько куплетов.
Проза : Молоко - Валерий Зубов
...о времени далёкого доброго детства, когда ещё веришь, что добро всегда побеждает зло.Когда окунаешься в ощущение тепла и покоя. В мир первой любви и первых ошибок...
