Два розкинув крила, над рікою курличе лелека,
До домівки вернувсь, до скелястих своїх берегів...
Зустрічає завжди тих, хто їде додому здалека,
Рідний дім, рідний край своїм затишком й тінню лісів.
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
2. Утопаєш в листві і бузком надихаєш ти душу,
Мій Житомир пташками виспівує зранку красу,
І коли я тебе ненадовго залишити мушу,
Я травневу любов твою завжди у серці ношу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
3. Моя земле навчила любові, поваги і шани
До землі, до людей, Божих істин відкрилася суть,
І найкраще, що маю від тебе, від тата й від мами
Із плодами добра я крізь ціле життя пронесу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
(c) ЛЮДМИЛА КАМЕРОН
Відеокліп:
https://www.youtube.com/watch?v=SsDB9YWTgg0
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 1777 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Средь звуков нечаянно грубых - Людмила Солма *) Примечание:
это очень старые_при_старые (1991г. и 1998г.) неприхотливые стихоразмышления на извечную тему - любви...
(я бы, наверное, еще долго и не вспоминала о них, если бы не прочла 17 января с.г. великолепные стихи Ананды Риц, на которые откликнулась душой и памятью... и извлеклись эти мои стихи из забвения... полузабытой и немного потрепанной временем - старенькой тетрадки)
Людмила Солма, 21.01.2009
